Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Захисник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вирок апеляційного суду щодо особи, засудженої за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Орган досудового розслідування обвинувачував жінку в тому, що у 2014 році вона виготовила офіційний документ – декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, у який внесла неправдиві відомості (не вказала, що її чоловік володіє мінітрактором). Подавши неправдиву декларацію, вона шляхом обману заволоділа коштами, виплаченими у вигляді державної соціальної допомоги. У такий самий спосіб у 2015 році жінка повторно не вказала у двох деклараціях інформацію про мінітрактор та шляхом обману заволоділа коштами.
Місцевий суд виправдав особу у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочину. Суд апеляційної інстанції скасував виправдувальний вирок і засудив особу за вчинені злочини.
ККС ВС скасував вирок апеляційного суду, а кримінальне провадження закрив.
Щодо обвинувачення за ст. 358 КК України касаційний суд вказав, що декларація, про яку йдеться в цій справі, є документом, який особа складає і надає від себе особисто, а не як особа, якій державою делеговані повноваження видавати або посвідчувати офіційні документи. Отже, декларація не містить ознак документа, передбаченого ст. 358 КК України.
Стосовно обвинувачення за ст. 190 КК України ККС ВС зазначив, зокрема, про те, що в контексті отримання соціальної допомоги для встановлення шахрайства стороні обвинувачення недостатньо довести, що під час звернення за соціальною допомогою особа повідомила відповідному органу недостовірні відомості. Необхідно довести, що їх недостовірність стала безпосередньою причиною призначення особі такої допомоги.
Сторона обвинувачення доводила, що особа не задекларувала трактор як другий транспортний засіб у значенні п. 10 Порядку отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250. Однак, як свідчать матеріали справи, другий транспортний засіб – автомобіль – сім’я особи придбала лише в грудні 2014 року, а тому на час подання декларації у володінні її сім’ї не перебувало більше одного транспортного засобу. За таких обставин відсутність інформації про трактор не могла позначитися на праві засудженої отримати відповідну соціальну допомогу, а отже, відсутність відомостей у декларації не може вважатися обманом у значенні ст. 190 КК України.
Крім того, у двох деклараціях 2015 року засуджена вказала придбаний у грудні 2014 року автомобіль, однак не вказала мінітрактора.
ККС ВС звернув увагу, що відповідно до п. 10 Порядку соціальна допомога не призначається, лише якщо обидва транспортні засоби є об’єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу). Відповідно до законодавства згаданий мінітрактор не є об’єктом оподаткування. Отже, його наявність у користуванні сім’ї не впливала на призначення допомоги, а тому відсутність відомостей про нього в декларації також не може вважатися обманом у значенні ст. 190 КК України.
Постанова ККС ВС у справі № 556/839/17 (провадження № 51-135км20).
_03_03.png)
